Людський рід ділиться на чоловіків і жінок. Людина — рід, чоловік і жінка — вид. Така нормальна для сучасності фонова думку. Але людина тільки вид, прояв чоловіки і жінки. Чоловіче і жіноче в усьому, в тварин і квітах, апсарах і ґандгарвах, девах і асурах. Чоловіче і жіноче — фундаментальні категорії, а людина тільки вид істоти, приватний випадок. Шлях прояви йде від загального до приватного. Спочатку одне, потім два, потім вся безліч. У цьому сенсі істота спершу стає чоловіком чи жінкою, і тільки потім людиною.
Мені пригадується одна раджастханьска мініатюра: герой і героїня грають у якусь настільну гру на терасі палацу. Чоловік і жінка тут герой і героїня, а люди – фішки в їхній грі. Білі або чорні, пасивні об'єкти маніпуляції. Егалітаризм бачити тільки шахову дошку, забуваючи про гравців. Я уявляю таке мета-кохання: герой і героїня, змінюючи тіла різних істот, від квітів до богів, забувають себе і згадують себе, переживаючи закоханість один в одного мільйони разів як вперше. līlā, світ як гра кохання великої жінки й великого чоловіка.
sa vai naiva reme, tasmād ekākī na ramate, sa dvitīyam aicchat, sa haitāvān āsa yathā strīpumāṃsau sampariṣvaktau, sa imam evātmānaṃ dvedhāpātayat, tataḥ patiś ca patnī cābhavatām, tasmād idam ardhabṛgalam iva sva iti ha smāha yājñavalkyaḥ, tasmād ayam ākāśaḥ striyā pūryata eva, tāṃ samabhavat, tato manuṣyā ajāyanta (BṛhUp 1.4.3)
"Але він не радів. І тому самотній не радіє. Він захотів другого. І він став таким, як жінка та чоловік, які обіймають один одного. І такого себе він змусив рухатися (apātayat) в дві сторони (або" розпався на два " ), і від того стали бути чоловік (pati) і дружина (patnī). І тому ми як половини цілого — так говорив Йа̄джнявалкйа. І тому цей простір повниться тільки жінкою. Він був з нею, і від того народилися люди ". (Бр̣гада̄ран̣йака-Упанішад 1.4.3)
Звук "pa" має сенс "повноти", звук "ta" — сенс "той", в корені pat вони звучать як рух на іншу сторону до \ від повноти. pat перекладається зазвичай як "йти, рухатися". apātayat — минулий час від вторинного кореня pat-ṇic — "спричинив рух, зарухався". dvedhā apātayat можна перекласти як "спричинив двоякий рух", "зарухався в дві сторони, туди-сюди", або перекладають як "розділився на два". Спочатку він став як скліщені в обіймах чоловік і жінка, а потім спричинив двоякий рух. Світ відбувається як кохання чоловіка й жінки, витік прояви — їхнє кохання.
Дослідно ми сприймаємо навпаки: окремі чоловік і жінка зустрічаються, подобаються одне одному, займаються коханням, досягають його вершини і знову розпадаються на окремі частини. Тут навпаки: чоловік і жінка тільки виникають в результаті кохання. Спочатку вони на вершині кохання, далі вони рухаються в різні боки, і потім стають чоловіком і жінкою. І тоді любов окремих чоловіків і жінок уже не подія в часі, а вихід з часу, спроба підстрибнути і на мить доторкнутися до цієї втраченої вершини, початку, від якого буквально відбуваються люди. Тут сказано непередаване. Бо говорити про недвоїсте двоїстою мовою може тільки поезія. Тут повна довіра до мови, первинні смисли, граматика як логіка традиції.
so heyam īkṣāṃ cakre. kathaṃ nu mātmana eva janayitvā sambhavati. hanta tiro 'sānīti. sā gaur abhavad vṛṣabha itaraḥ. tāṃ sam evābhavat. tato gāvo 'jāyanta. vaḍavetarābhavad aśvavṛṣa itaraḥ. gardabhītarā gardabha itaraḥ. tāṃ sam evābhavat. tata ekaśapham ajāyata. ajetarābhavad basta itaraḥ. avir itarā meṣa itaraḥ. tāṃ sam evābhavat. tato 'jāvayo' jāyanta. evam eva yad idaṃ kiñca mithunam ā pipīlikābhyas tat sarvam asṛjata (BṛhUp. 1.4.4)
"І вона озирнулася навколо: як народивши мене з себе, він є зі мною? Досить цього, відвернуся. І вона стала коровою, а він биком. І він був з нею. І тому народилися корови. Вона стала кобилою, а він конем. Ослиця вона, а він ослом. І він був з нею. І тому народилися непарнокопитні. Козою стала вона, а він козлом. Вівцею стала вона, а він бараном. І він був з нею. Тому народилися кози і вівці. Таким чином він створив все парне, аж до мурах. "(Бр̣гада̄ран̣йака-Упанішад 1.4.4)
tāṃ sam abhavat - буквально: "він був з нею", "він любив її". Тут "бути" означає "кохати", а кохання є "су-буття". sam-bhū — перехідне дієслово: "кого, що?". Звук "sa" означає "разом", звук "bha" означає "виникати". Він виник з нею разом. Вся дорога маніфестації постає як любовна історія, результатом і уособленням якої врешті виявляємося ми самі. І це усвідомлення робить нас початком.
Мені пригадується одна раджастханьска мініатюра: герой і героїня грають у якусь настільну гру на терасі палацу. Чоловік і жінка тут герой і героїня, а люди – фішки в їхній грі. Білі або чорні, пасивні об'єкти маніпуляції. Егалітаризм бачити тільки шахову дошку, забуваючи про гравців. Я уявляю таке мета-кохання: герой і героїня, змінюючи тіла різних істот, від квітів до богів, забувають себе і згадують себе, переживаючи закоханість один в одного мільйони разів як вперше. līlā, світ як гра кохання великої жінки й великого чоловіка.
sa vai naiva reme, tasmād ekākī na ramate, sa dvitīyam aicchat, sa haitāvān āsa yathā strīpumāṃsau sampariṣvaktau, sa imam evātmānaṃ dvedhāpātayat, tataḥ patiś ca patnī cābhavatām, tasmād idam ardhabṛgalam iva sva iti ha smāha yājñavalkyaḥ, tasmād ayam ākāśaḥ striyā pūryata eva, tāṃ samabhavat, tato manuṣyā ajāyanta (BṛhUp 1.4.3)
"Але він не радів. І тому самотній не радіє. Він захотів другого. І він став таким, як жінка та чоловік, які обіймають один одного. І такого себе він змусив рухатися (apātayat) в дві сторони (або" розпався на два " ), і від того стали бути чоловік (pati) і дружина (patnī). І тому ми як половини цілого — так говорив Йа̄джнявалкйа. І тому цей простір повниться тільки жінкою. Він був з нею, і від того народилися люди ". (Бр̣гада̄ран̣йака-Упанішад 1.4.3)
Звук "pa" має сенс "повноти", звук "ta" — сенс "той", в корені pat вони звучать як рух на іншу сторону до \ від повноти. pat перекладається зазвичай як "йти, рухатися". apātayat — минулий час від вторинного кореня pat-ṇic — "спричинив рух, зарухався". dvedhā apātayat можна перекласти як "спричинив двоякий рух", "зарухався в дві сторони, туди-сюди", або перекладають як "розділився на два". Спочатку він став як скліщені в обіймах чоловік і жінка, а потім спричинив двоякий рух. Світ відбувається як кохання чоловіка й жінки, витік прояви — їхнє кохання.
Дослідно ми сприймаємо навпаки: окремі чоловік і жінка зустрічаються, подобаються одне одному, займаються коханням, досягають його вершини і знову розпадаються на окремі частини. Тут навпаки: чоловік і жінка тільки виникають в результаті кохання. Спочатку вони на вершині кохання, далі вони рухаються в різні боки, і потім стають чоловіком і жінкою. І тоді любов окремих чоловіків і жінок уже не подія в часі, а вихід з часу, спроба підстрибнути і на мить доторкнутися до цієї втраченої вершини, початку, від якого буквально відбуваються люди. Тут сказано непередаване. Бо говорити про недвоїсте двоїстою мовою може тільки поезія. Тут повна довіра до мови, первинні смисли, граматика як логіка традиції.
so heyam īkṣāṃ cakre. kathaṃ nu mātmana eva janayitvā sambhavati. hanta tiro 'sānīti. sā gaur abhavad vṛṣabha itaraḥ. tāṃ sam evābhavat. tato gāvo 'jāyanta. vaḍavetarābhavad aśvavṛṣa itaraḥ. gardabhītarā gardabha itaraḥ. tāṃ sam evābhavat. tata ekaśapham ajāyata. ajetarābhavad basta itaraḥ. avir itarā meṣa itaraḥ. tāṃ sam evābhavat. tato 'jāvayo' jāyanta. evam eva yad idaṃ kiñca mithunam ā pipīlikābhyas tat sarvam asṛjata (BṛhUp. 1.4.4)
"І вона озирнулася навколо: як народивши мене з себе, він є зі мною? Досить цього, відвернуся. І вона стала коровою, а він биком. І він був з нею. І тому народилися корови. Вона стала кобилою, а він конем. Ослиця вона, а він ослом. І він був з нею. І тому народилися непарнокопитні. Козою стала вона, а він козлом. Вівцею стала вона, а він бараном. І він був з нею. Тому народилися кози і вівці. Таким чином він створив все парне, аж до мурах. "(Бр̣гада̄ран̣йака-Упанішад 1.4.4)
tāṃ sam abhavat - буквально: "він був з нею", "він любив її". Тут "бути" означає "кохати", а кохання є "су-буття". sam-bhū — перехідне дієслово: "кого, що?". Звук "sa" означає "разом", звук "bha" означає "виникати". Він виник з нею разом. Вся дорога маніфестації постає як любовна історія, результатом і уособленням якої врешті виявляємося ми самі. І це усвідомлення робить нас початком.
Переклад з білоруської Олега Жлутки.
No comments:
Post a Comment